Юрій Васильченко: Порушення в будівельній галузі. Чому штрафи не допомогають?

Опубликовано: 15.07.2020
Юрій Васильченко, голова Державної інспекції містобудування України розповів про те, чому підвищення штрафів за порушення в будівельній галузі є неефективним

Наші нинішні реалії проведення перевірок щодо дотримання правил будівництва доводять, що універсальний рецепт проти порушень, який нам завжди пропонують – підвищення штрафів – є неефективним, так як не стимулює до дотримання законодавства.


Чому штрафи не є ефективними

Система накладання штрафів на порушників в будівельній галузі не є дієвою, адже не стимулює ні виконавців, ні замовників будівництва до дотримання законодавства. І замовник розуміє, що на яку суму б на нього не наклали штрафів, він зможе всі їх оскаржити в судах, адже через існуючі прогалини нашого законодавства в аналогічних випадках різні суди можуть ухвалити протилежні рішення.

Не секрет, що накладені штрафи, зокрема на особливо великі суми (наприклад, від пів мільйона гривень), дуже часто оскаржуються в суді суб’єктами господарювання Це відбувається через купу причин, включаючи недосконалість законодавства, яка спричиняє неоднозначне трактування законодавства різними судами. Тому існуюча система не дає результату та не стимулює порушників до зміни власної поведінки в майбутньому.

Також відомі й інші ситуації, коли порушникам економічно доцільніше заплатити невеликий штраф. Наприклад: зараз за недопуск посадової особи на об’єкт для проведення перевірки накладається штраф (приблизно 6 тис. грн) та складається припис. Через незначну суму штрафу суб’єкти господарювання розуміють, що їм вигідніше не допустити проведення перевірки та заплатити цей штраф, ніж вимушено зупинити роботи, скажімо, майже на тиждень, для того, аби усунути й врегулювати наявні порушення. До того ж, це дає можливість уникнути сплати більших штрафів за ті порушення, які суб’єкт господарювання і сам бачить, але ж не хоче завчасно виправляти. Наведу приклад – за невстановлення огородження майданчику сума штрафу більша, ніж вже загадані 6 тис. грн. Якщо додати інші найпоширеніші порушення, такі як не встановлений інформаційний щит, не заповнений журнал авторського нагляду та загальний журнал робіт, то загалом дешевше заплатити один штраф 5-6 тис. грн, ніж кілька більших за всі порушення, які є в перший день проведення раптової перевірки.

Як на мене, така система не є коректною для правової держави, в якій кожен з нас би хотів жити. Саме тому я і мої однодумці наполегливо працюємо над її реформування.


Збільшення відповідальності має змінити підходи виконавців до роботи

Мною вже подано та продовжують готуватися кілька проектів нормативно-правових актів, в яких, наприклад, пропонується за повторний недопуск на об’єкт будівництва взагалі скасовувати право на виконання будівельних робіт.

До того ж, я беру жваву участь в громадському обговоренні можливості запровадження кримінальної відповідальності саме за порушення будівничого законодавства як виконавцями робіт, так і для самими державними інспекторами, які наразі за недобросовісне виконання функцій максимум, що можуть отримати – це дисциплінарне стягнення, якого легко уникнути завдяки купі прогалин у нашому законодавстві. Такі шляхи є особливо вигідними для несумлінних замовників будівництва.

Також є цікавий момент – якщо збільшення відповідальності для державних службовців не викликає протиріч з боку громадськості, то щодо виконавців часом постає питання – а чому ж саме вони?

Не забувайте, що замовник часто не є фахівцем, він просто має бажання та матеріальні ресурси для здійснення будівництва, тому важливість технічних моментів при будівництві він може просто недооцінити.

Саме тому ми першочергово маємо спонукати фахівців-виконавців якісно здійснювати свої прямі обов’язки, щоб вони не боялися суперечити замовнику та свідоміше виконували свою безпосередню роботу.

Зараз маємо ситуацію, що якщо фахівець-виконавець отримує штраф, наприклад, у розмірі близько 20 тис. грн, то замовник у той же час йому наголошує, що для нього виправлення даного порушення не є важливим, тому він просто компенсує витрати на покриття штрафу, а виконавець має далі продовжувати дотримуватися визначеного напряму ведення робіт. Відповідно, тому фахівець і буде допускати ситуації із виникненням порушень чинного законодавства – включаючи недопуск на об’єкт для перевірки, наявність відхилень від проекту, порушення технології виконання будівельних робіт тощо.

А коли фахівцю, окрім штрафу, буде загрожувати позбавлення права займатися професійною діяльністю на певний термін або навіть кримінальна відповідальність, то у нього буде докорінно інакше відношення до виконання своїх функцій.

Саме тому кілька тижнів тому я вніс на розгляд Мінрегіонбуд пропозиції стосовно змін законодавства в частині можливості за повторне однотипне порушення позбавлення конкретного фахівця за рішенням суду права займатися професійною діяльністю на рік. Я вважаю, що саме це буде більш вагомим аргументом, ніж ті штрафи та приписи, які накладаються наразі.

Спробую пояснити на такому прикладі: інженер технічного нагляду зобов’язаний при виявленні порушення, допущеного підрядником та яке він (підрядник) відмовляється усунути, повідомити про нього замовника і орган держархбудконтролю. Але до нас надходить надзвичайно мала кількість таких повідомлень.

І саме тому виникає питання – немає таких порушень, всі роботи на 100% ведуться відповідно до законодавства? Відповідь ні, вони є. Та чому про них не повідомляють?

Цьому може бути декілька причин. Перша: інженери технагляду або не фахові, тобто не знають своїх прав та обов’язків, які встановлені постановою Кабміну № 903 (затверджені порядки авторського і технічного нагляду). Або є друга причина: вони умисно не виконують свої права та обов’язки. Це означає, що вони свідомо йдуть на порушення, адже безпосередньо залежать від замовника. Допускаю, що замовника вони можуть повідомляти, але нас – ні. І саме такі ситуації є поширеними.

Відповідно тому ми в першу чергу маємо спонукати фахівців повноцінно виконувати всі свої функції.

Саме для цього необхідно прийняття декількох законопроектів. Один із них стосується можливості позбавлення права обіймати посади та займатися професійною діяльністю. Я вніс його на розгляд Міністерства близько місяця тому.

Другий наразі знаходиться на стадії обговорення та стосується запровадження кримінальної відповідальності для недобросовісних фахівців. Та це питання на майбутнє, адже для цього необхідне внесення змін не просто до профільного законодавства, але й до Кримінального кодексу України.

І якою у цьому процесі буде роль новоствореної Державної інспекції містобудування (ДІМ), керівником якої я є?

Вона буде полягати у тому, що ми виявлятимемо порушення будівельного законодавства та впливати на порушників.

Наведу приклад: якщо у сертифікованого спеціаліста впродовж одного року виявлять два однотипні порушення – ДІМ подаватиме до суду із вимогою позбавити його посади, яку він обіймає.

Водночас, на всіх інших учасників будівельного процесу ми будемо продовжувати впливати шляхом штрафів та приписів.


Сертифікація має стати обов’язкова і для спеціалістів, і для перевіряючих

Водночас зверну увагу на те, що у нас має бути суттєво збільшена кількість осіб, які проходять  сертифікацію. Ще до містобудівної реформи виконання робіт СС2, СС3 ліцензувалося, а зараз це буде потребувати сертифікації, що дасть додаткові механізми для впливу органів державної влади на недобросовісних фахівців, включаючи позбавлення їх права обіймати такі посади.

Та сертифікація буде обов’язковою не лише для виконавців. З метою якісного проведення перевірок самі перевіряючі будуть зобов’язані мати відповідно високий рівень професійності. Саме тому сертифікація буде запроваджена як для працівників ДІМ, так і Держсервісбуду.

В той же час зрозуміло, що якщо виконавців робіт буде сертифікувати Держсервісбуд, то відповідно працівників Держсервісбуду та ДІМ сертифікуватиме Міністерство.

Також варто наголосити, що в державах ЄС, зокрема, Литві, Латвії спочатку подаються документи на реєстрацію, на наступний день можна починати будівництво, а органи держархбудконтролю на перевірку прийдуть пізніше.

В Україні наразі варіант втілення подібних механізмів наразі розглядається.

Позитивна сторона в тому, що ти подав документи і одразу будуєш. А ось у випадку, коли подано недостовірна інформація, допущено помилки, навмисно введено органи державної влади в оману – покарання буде дуже жорстким.

До цього у нас часто-густо траплялися випадки: подавалася декларація про початок будівництва, а коли до суб’єкта приходив орган архбудконтролю – його не було на місці, як я писав вище, і відповідно, проконтролювати нічого не можливо.

Зараз внесені зміни в частині можливості проведення перевірки без суб’єкта містобудування або його представника, але з залученням у такому випадку представника органу місцевого самоврядування. Це звужує поле для діяльності недобросовісних суб’єктів.

Я вважаю, що система законодавства повинна загалом бути побудована так, щоб суб’єктам містобудівної діяльності було більш вигідно будувати без порушень вимог законодавства. Щоб їм було і комфортніше, і вигідніше, і простіше не порушувати закон – щоб було чітке розуміння, що інакше буде покарання, аж до притягнення до кримінальної відповідальності.

Що з цінами на житло: як змінився цінник на квадратні метри в новобудовах передмістя 

Джерело: прес-служба ДІМ

  Источник