Засвідчено очевидцями

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.


Представники ОБСЄ можуть засвідчити розстріл терористами полонених у Сєвєродонецьку

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.


Phoenix Lights revisited — Did you know that the mountain is called Sierra Estrella (Star Mountain)?

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Тривожна звістка про вторгнення фашистських орд на територію колишнього Союзу РСР облетіла нашу місцину 22 червня 1941-го, а вже 6 липня довжелезні колони озброєних чужинців на велосипедах, автомобілях, мотоциклах, а то й „пішодрала” заполонили містечко.

Окупації великих Межиріч передувала подія, про яку нині не часто згадують. Райвідділ НКВС, виконуючи вказівку „верхів”, перед приходом нацистів, фізично ліквідував усіх заарештованих. Тоді жертвами впали безневинні люди, яких вбивали витончено, по-садистськи: під гуркіт дизеля чи обухом по голові.

Вдалося розшукати матеріали групи „Пошук”, що діяла при Рівненській філії УРП в 1990 році. У них зафіксовано страшні злочини чекістів та їх прислужників. Тяжко згадувати події, розятрувати біль і муки, однак треба знати правду, засвідчену їх очевидцями.

Згадує Галина Пивоварчук. Її чоловік працював на пошті. Був грамотним, в юності входив у юнацьку організацію „Пласт”, мріяв про самостійність України, писав гарні патріотичні поезії. Коли 22 червня по радіо оголосили про початок війни, одягнув вишиванку і подавсь у центр містечка. Там із знайомими обговорили виступ Молотова. Роман сказав: ”Тепер совєтам кінець!”

Про розмову стало відомо енкаведистам. Під ранок наступного дня в будинок увірвалося кілька чоловік на чолі з міліціонером Пилипом Бондарем по кличці „Бульбаш”. Вони арештували чоловіка, грубо відштовхнули бабцю Палагею та дружину, які хотіли його захистити.

У Великих Межирічах того дня заарештували 20 чоловік. Частину відразу вивезли, інших кинули в підвал райвідділу. Батько Романа Павло пішов до міліціонера Уляна Валентюка (той був його хрещеником) дізнатись де син. Той іронічно відповів: „Будеш бачити його, як свої вуха”. У місті говорили, що затриманих люто катують. А 27 червня, надвечір (то була п’ятниця), у будинку райвідділу НКВС запрацював дизель, і гудів до ранку…

Коли німці вступили в містечко, Галина Пивоварчук з Марією Кухарук (її чоловіка теж арештували) звернулись до молодого офіцера, який командував мотоциклістами. Біля будинку райвідділу зібралось чимало людей. Офіцер наказав розкопати свіжу землю на подвір’ї. Голосно закричала Галина, коли побачила подушечку, ковдру, светр, — ці речі приносила арештованому чоловіку. Але першим з могили дістали не його, а Шмуля Ученіка, який при Польщі торгував тканинами і був членом сіоністської організації. Другим був Петро Пашинський із села Топча, і лише третім – Роман. Ще після них з ями дістали Ничипора Забужка з приміських Самостріл та Сергія Кухарчука із Стовпина. В кожного – розбита голова, навколо неї валявсь випливший мозок, земля, змішана з кровю.

Коли тіло Романа готували до поховання, побачили на потилиці велику рану, кінцівки в чоловіка були ошпарені кип’ятком, тому шкіра відстала на руках аж по лікті, а на ногах із підошв залишилась лише під шкарпетками.

Згодом розкрилась картина тяжких катувань. Прибиральниця райвідділу Ганна Новак розповіла, що вдень їй наказали зкип’ятити у відрах воду. Коли пішла у вечері до дому, запрацював дизель, аби не було чути криків мордованих. Були там міліціонери Улян Валентюк, Костянтин Трофимчук, Володимир Дейсун, Пилип Бондар, які після вересня 1939-го стали комуністами, пішли на службу в репресивні органи. Накази віддавав їхній начальник Мортісо Блуфшейн.

Вже вночі пожежник Микола Старчевський, котрий виліз на дерево, бачив через високий тин, як Валентюк тягнув за комір Романа Пивоварчука до ями. Цю ж сцену спостерігав і сторж Юхим Огородник, який чув останні слова приреченого: „Уляне, братку, куди ж ти мене тягнеш? Я ще живий!” І кинув кат злостиво: „Мовчи, гаде, туди тобі дорога!”

Члени групи „Пошук” зазначили , що „держава в середині держави” (так звали всесильний КДБ), при повному потуранні з боку народу й преси, імітувала „активну роботу” по знешкодженню ворогів радянської влади особливо стосовно „націоналізму”. Події 70-літньої давності в Великих Межирічах ще одне свідчення цьому. Так, у порівнянні з жертвами, що полягли у Дубні, Луцьку, Дрогобичі, — 20 убієнних – капля в морі. Але хіба від цього злочин стає меншим? Взявши за основу татарську жорстокість, ієзуітську підступність, комуністичний фанатизм, вірні панівного партапарату, немов щитом прикривались лицемірною псевдотеорією „інтернаціоналізму”. Але той, хто по-справжньому любить свій народ, ніколи не буде його ворогом, як і ворогом інших народів. Кати не стануть „ангелами во плоті” їм „не відмитись від крові безневинних жертв”.

Валентин СУМЕНКО,

Корець.