Вице-премьер-министр Украины Виктор Тихонов открыл новую школу в Познани

Опубликовано: 08.02.2019

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине - это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Ми багато сьогодні говоримо про наші українські негаразди, але, виявляється, що не все в нашій країні так вже й погано. В нашій країні школи не тільки закриваються, але й будуються — сучасні, комфортні, із застосуванням найновіших технологій в будівництві. Одну таку школу було відкрито 10 січня 2010 року в селі Познань Рокитнівського району Рівненської області з участю віце–прем’єр–міністра України Віктора Тихонова.

Для школярів та їх батьків це стало справжнім святом, адже раніше понад півтисячі учнів у три зміни тіснилися в 9–ти класах старої будівлі — та й та згоріла. Школярі навчалися в старих дерев’яних хатах з пічним опаленням.

— За три місяці ми виготовили проектно–кошторисну документацію для цього будівництва, — зазначив голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ. — 300 тисяч гривень для цього знайшли в районному бюджеті. У батьків Познані був один ультиматум: ми пустимо дітей у школу тоді, коли хоч фундамент нового приміщення почне будуватись.

Проблеми Познанської школи, завдяки зверненням батьків та реагуванню прем’єр–міністра України Миколи Азарова, набули всеукраїнського масштабу. Кабмін виділив понад 28 мільйонів гривень з резервного фонду на спорудження нового навчального закладу. Зважаючи на складні умови, в яких доводилося вчитися дітям, уряд поставив завдання якнайшвидше спорудити об’єкт. Було прийнято протокольні доручення, в яких було чітко вказано види робіт та їх конкретні терміни виконання.

І будівельники впоралися з поставленим заданням — школа в селі Познань зводилася вражаючими темпами. З метою дотримання графіку будівництва двічі на тиждень проводилися розширені виїзні наради Рівненської обласної державної та Рокитнівської районної адміністрацій.

Три місяці наполегливої роботи — і навчальний заклад відчинив свої двері школярам.

Це — новенька школа на 600 учнівських місць. Діти вже сіли за парти, а батьки сподіваються, що нова будівля прослужить не одне десятиліття. Найбільше дітлахи тішаться великим залом для фізкультури зі спортивним обладнанням. У старій школі його взагалі не було — спортивні заняття проводили на вулиці, коли були сприятливі погодні умови. Тепер у навчальному закладі під лабораторії обладнали кабінети фізики, хімії та біології. З’явився і комп’ютерний клас. А ще — їдальня і майстерня. Крім того, школа має автономну котельню, яка працює на альтернативному паливі (відходи деревини — щепа).

Голова обласної державної адміністрації Василь Берташ подякував уряду та особисто Прем’єр–міністрові України Миколі Азарову, який стежив за своєчасним надходженням коштів. Саме безперебійне фінансування дозволило звести нову школу в селі Познань. Голова облдержадміністрації також висловив вдячність батькам, освітянам і, звісно ж, будівельникам, яким довелося працювати в три зміни. Вони отримали з рук Віктора Тихонова та Василя Берташа почесні грамоти облдержадміністрації.

Віце–прем’єр–міністр України Віктор Тихонов, який є куратором Рівненської області, зауважив, що сам не вірив у надшвидке новосілля. «Такій школі можна позаздрити — вона збудована за найсучаснішими технологіями. Я можу порівнювати з міськими навчальними закладами і запевняю: Ваш нічим не відрізняється. Натомість Рівненщина загалом якісно вирізняється за рівнем оснащення та наповнення навчальних закладів. Відтак, ми не могли оминути увагою село Познань, яке має позитивну динаміку народжуваності, а отже, нова школа дуже потрібна», — зазначив Віктор Тихонов.

«Треба відверто сказати, що держава у великому боргу перед працівниками освіти. Як член уряду, хотів би подякувати всім освітянам за терпіння, за витримку, за розуміння того, що труднощі — явище тимчасове. Ми їх обов’язково подолаємо», — зазначив у своєму виступі Віктор Тихонов.

В центрі фото: голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ, віце-прем’єр-міністр України Віктор Тихонов, голова Рокитнівської райдержадміністрації Анатолій Козаченко

Феномен Рокитнівщини

Заради справедливості треба зазначити, що такі зрушення, особливо в освітянській галузі, які за останні роки відбулися в Рокитнівському районі Рівненської області, важко знайти, мабуть, в усій Україні. Бо майже всюди освіта занедбана, школи старі і обдерті, та й ті закриваються, а в Рокитнівському районі в школи за останні роки було вкладено і гроші, і душу відповідальних, чесних та добросовісних людей.

Газета «UАргумент» за останні роки вже двічі звертала увагу на цей, здавалось би, віддалений від цивілізації район. Два роки тому в інтерв’ю з тодішнім головою Рокитнівської районної державної адміністрації Василем Поліщуком ми вже говорили про Рокитнівський феномен — про те, що в районі було збудовано декілька нових шкіл, в багатьох школах проведений капітальний ремонт, а в селі Глинному тоді будувалася така суперсучасна триповерхова школа, якій могло би позаздрити будь–яке місто в Україні. Тоді Василь Поліщук говорив:

— Ми, чесно кажучи, змушені це робити. Якщо брати власне село Глинне, то там найвища народжуваність не тільки в Україні, але і в Європі. Якщо взяти для прикладу, 2006 рік, то в Глиннівській сільраді померло 23 особи, а народилося 222 дитини. Уявіть собі, яка різниця. Фактично сім’ї там мають по 10–15 дітей. При тому, що далеко не всі сім’ї віруючі, в яких багатодітність не є дивиною. Сім’я, де двоє дітей, то вважається не сім’я. І ніякі кризи, ніякі катаклізми на це не впливають. Діти народжуються, і все. Для північних сіл така ситуація типова в нашому районі. Тому тут діватися нікуди, школи треба будувати. Допомагає, звичайно, держава, але в основному ця робота проводиться за кошти районного бюджету.

Минулого року ми продовжили будівництво школи в селі Кисоричі, були капітально відремонтовані покрівлі в 5 школах, шифер викинули, поставили металопрофіль. Поміняли 5 котелень, відмовилися від вугілля, думаємо, як відмовитись від газу. Ми встановлюємо котли, в яких горить практично все — вугілля, торф, тирса, дрова, солома — що завгодно. Для того, щоб стимулювати директорів шкіл для поповнення матеріальної бази, ми запропонували таку схему: якщо вони забезпечують опалення навчального закладу самі (а в лісництвах відходів море від пилорам — та ж сама тирса), то ті гроші, які передбачені на вугілля, ми віддамо тим самим школам, щоб вони за них придбали оргтехніку: комп’ютери, принтери — кому що треба. Таким чином, в умовах обмеженого фінансування поліпшили матеріальну базу навчальних закладів.

Для фінансування будівництва нової школи в Глинному з районного бюджету такі видатки непосильні, тим більше, що ми і так в 2008 році вклали багато коштів в освіту, тому нам допомогла обласна рада — з обласного бюджету були виділені кошти, які ми успішно освоїли. Такими темпами будівництво не велося навіть в часи Радянського Союзу. На очах практично виросли два корпуси, зараз уже робиться покрівля, і якщо нічого не завадить, то в цьому році на 1 вересня школа повинна прийняти 500 дітей.

До речі, в цій школі планується встановити теплові насоси — це дуже сучасна опалювальна технологія. Такої школи, як у селі Глинному, важко буде знайти ще десь. Така школа була б окрасою любого міста. З великої букви школа.

Ми тоді розмовляли в січні, а вже 1–го вересня 2009 року новозбудовану загальноосвітню школу у селі Глинне Рокитнівського району було відкрито.

Школа у селі Глинне Рокитнівського району Рівненської області

Причому та школа стала єдиною на Рівненщині (а може, і в Україні?), котра споруджувалась виключно за кошти місцевих бюджетів. Загальний кошторис становив близько 20 мільйонів гривень: приблизно 90% кошти обласного бюджету, 10% — районного бюджету.

А після відкриття Глиннівської школи не пройшло й півтора року — і тепер збудована, як бачимо, ще одна суперсучасна школа — в селі Познань.

Але в Рокитнівському районі школи не тільки будують, а й забезпечують їх транспортом для перевезення дітей.

Сільській школі подарували автобус

23 грудня у Біловізькій школі Рівненської області на Рокитнівщині пройшла урочиста церемонія передачі шкільного автобуса для потреб закладу. Автобус надійшов для школи в рамках проекту «Рівний доступ до якісної освіти» та за сприяння голови Рівненської обласної державної адміністрації В.Берташа.

В урочистостях взяли участь голова Рокитнівської районної державної адміністрації А.Козаченко, перший заступник голови районної державної адміністрації М.Кравченя, начальник відділу освіти районної державної адміністрації Г.Таргонський.

В рамках заходу відбулося освячення автобуса священником місцевої церкви о.Валерієм ( матеріал про цю подію – тут )

В центрі фото: заступник голови райдержадміністрації Г. Таргонський, о. Валерій, голова Рокитнівської райдержадміністрації А. Козаченко, 1-й заступник голови райдержадміністрації М. Кравченя

Після проведення заходу на запитання газети «UАргумент» відповів заступник голови районної державної адміністрації Г.Таргонський.

— Григорію Миколайовичу, за які кошти школа отримала автобус?

— Автобус в район прийшов в рамках проекту «Рівний доступ до якісної освіти». Це той проект, переможцями в якому ми стали ще у 2007 році, про що ми з вами говорили раніше ( інтерв’ю з Г.Таргонським про цей проект було надруковано в нашій газеті в березні 2008 року, після того, як Григорій Таргонський, на той час начальник район-ного відділу освіти, став лауреатом всеукраїнського конкурсу «Лідер паливно–енергетичного комплексу України» в номінації «Енергозберігаючий проект» — як один з авторів проекту «Підвищення ефективності використання енергоресурсів та коштів на їх придбання в закладах освіти на прикладі відділу освіти Рокитнівського району Рівненської області» — ред.).

В 2007 році Рокитнівський район став переможцем і включений у програму Світового банку за проектом «Рівний доступ до якісної освіти». Всього в Україні було включено 6 областей, серед яких і Рівненська. Наш Рокитнівський район включений в перелік районів, які стали переможцями в цьому проекті. Школи району отримали інвестиції на покращення умов навчання. Була проведена заміна систем опалення, дахів, установка металопластикових вікон, заміна санвузлів тощо… Проте тоді ми отримали не всі кошти через не залежні від нас обставини — а цей автобус ми отримали, як певну компенсацію наших зусиль (до речі, це вже другий по цій лінії, перший ми отримали у грудні 2009, і він був спрямований у селище Томашгород). В країні діє державна програма «Шкільний автобус», і в область за цією програмою найближчим часом має надійти ще 4 автобуси. Проте то майбутнє… А школа в селі Біловіж отримала автобус за кошти Світового банку «Реконструкції та розвитку».

— Скільки дітей буде перевозити автобус?

— З сусіднього села Мушні на сьогодні доїжджає 43 дитини з 5— 11 класів, і також з села Купеля 5 учнів 10— 11 класів.

— А як взагалі зараз в районі складається ситуація в освітній галузі?

— У 2010 році в районі ми перекрили ще 4 навчальні заклади (Березівська, Борівська, Масевицька, Сновидовицька школи). Поставлено металопластикових вікон на загальну суму понад 1 млн грн. Проведено реконструкцію Старосільської школи І-ІІІ ступенів ( 3 мільйони гривень за сприяння народного депутата України П.Сулковського). Проведено капітальний ремонт котельні у школі с.Більськ. Завершено добудову спортзалу з котельнею у селі Кисоричі. Крім того, у 3 закладах поміняли внутрішньобудинкову систему опалення, завершено облаштування фасадів Рокитнівської гімназії. Придбано 5 навчальних кабінетів на загальну суму близько 800 тисяч гривень, поновлено шкільних меблів на суму понад 700 тисяч гривень. Всього на розвиток освіти в районі (разом з будівництвом школи в Познані) освоєно понад 40 мільйонів гривень, з них близько 10 млн — з районного бюджету. І це без врахування проекту «Рівний доступ до якісної освіти».

— А чи існує в Рокитнівському районі проблема закриття малих шкіл?

— Проблема є, у нас в двох початкових школах зараз всього по чотири учні. Але по сьогоднішньому законодавству школу не можна закрити без згоди батьків, тому навіть з чотирма учнями школа діє.

— І скільки там вчителів, у тих школах із чотирма учнями?

— По одному учителю.

— І що, у вас в районі за останні роки школи взагалі не закриваються?

— Була закрита одна школа в 2005 році, але й то, мабуть, з політичних мотивів після зміни влади. Ми не ініціюємо закриття шкіл, адже в селах народжуються діти, молоді люди створюють сім’ї, зрештою, будуються. Якби цього не було, звичайно, вирішували б питання закриття.

— То, незважаючи ні на що, ви сподіваєтесь, що село ще відродиться, відродиться Україна?

— Безперечно, треба вірити в щасливе майбутнє нашої країни, треба сподіватися на краще — і воно таки буде.

От на такій оптимістичній ноті ми і завершимо наш репортаж з Рівненщини. З вірою в краще майбутнє нашої держави.

Анатолій Герасимчук