Туроператори: податковий облік

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.


Книга обліку доходів платника єдиного податку — учет дохода ЧПшника (ФОПа)

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Податок на прибуток

Окремих коригувань, пов’язаних саме з туроператорською діяльністю, у ПКУ немає. Тому на туроператорів поширюються загальні норми ПКУ. Зокрема, «малодохідні» платники (із сумою річного доходу менше 20 млн грн), які не коригують фінансовий результат до оподаткування на суму різниць, показують усі операції в обліку з податку на прибуток виключно за бухгалтерськими даними.

«Високодохідні» платники податку на прибуток (з річним доходом понад 20 млн грн), які коригують фінансовий результат до оподаткування, проводять у «прибутковому» обліку всі коригування, передбачені в ПКУ .

Податок на доходи нерезидентів

Під час виплати доходів нерезиденту туроператор не утримує податок на доходи нерезидентів. Пояснюється це тим, що для нерезидентів такі суми є виручкою від реалізації послуг ( пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ ).

Водночас, якщо туроператор сплачує нерезиденту фрахт, він повинен утримати податок на фрахт за ставкою 6 % ( пп. 141.4.4 ПКУ ).

ПДВ: специфіка оподаткування туроператора

Для туроператорів у ст. 207 ПКУ передбачено особливий порядок оподаткування ПДВ. Зокрема, базою оподаткування ПДВ для туроператора є його винагорода, що визначається в такий спосіб:

Рис. Порядок обчислення бази оподаткування ПДВ туроператора

Як бачимо, у разі постачання туристичного продукту (як на території України, так і за її межами) для туроператора важливо коректно визначити різницю між вартістю поставленого туристичного продукту (туристичної послуги) і вартістю витрат, понесених туристичним оператором унаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Із наведеного в ст. 1 Закону № 324/95 визначення «туристичний продукт» випливає, що він включає попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, до складу якого входять:

– послуги перевезення;

– послуги розміщення;

– інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Туристичні послуги поділяються на:

1) характерні туристичні послуги та товари – послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам. Повний перелік таких послуг наведено в п. 2.7 Методики № 142 ;

2) супутні туристичні послуги та товари – послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам. Це залишкова категорія, що містить товари й послуги, котрі в окремих країнах визначені як специфічні для туризму, але за міжнародною класифікацією не ввійшли до цієї категорії.

Усі зазначені послуги (характерні й супутні) формують вартість туристичного продукту і вираховуються під час визначення бази оподаткування ПДВ у туроператора. Причому не має значення, на яких саме умовах він їх отримує від постачальників (за прямими договорами чи агентськими).

Якщо послуги отримано від нерезидента й оплачуються в іноземній валюті, їх вартість визначають за правилами, передбаченими в П(С)БО 21 . Зокрема, послуги, що оплачуються інвалютою, отримані від нерезидента:

1) за попередньою оплатою, перераховують виходячи з курсу Нацбанку, що діє на дату перерахування попередньої оплати нерезиденту ( п. 6 П(С)БО 21 );

2) без попередньої оплати, перераховують виходячи з курсу Нацбанку, що діє на дату фактичного отримання послуг ( п. 5 П(С)БО 21 ).

Згідно з п. 207.6 ПКУ суми ПДВ, сплачені (нараховані) під час придбання товарів/послуг, які включаються до вартості туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту і не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.

Винагорода, яку туроператор виплачує турагенту (у разі постачання через нього турпродукту), не включається до вартості турпродукту для обчислення ПДВ. Адже ця винагорода пов’язана зі збутом турпродукту і відноситься до витрат на збут туроператора.

Отже, туроператор нараховує податкові зобов’язання під час постачання кожного окремого турпродукту, які розраховують у такий спосіб:

ПЗ = (Сп — Ср) x 20 % ,

де ПЗ – сума податкових зобов’язань з ПДВ, розрахована за кожним поставленим турпродуктом, грн;

Сп – сума, отримана від туриста (замовника) за проданий турпродукт (без урахування ПДВ, нарахованого туроператором із вартості своєї винагороди), грн;

Ср – собівартість турпродукту, до якого включаються характерні й супутні послуги (придбані як із ПДВ, так і без ПДВ) за вартістю з ПДВ, грн.

Туроператор організовує тури на відпочинок у Карпати і продає їх через турагента. Вартість турпродукту включає:

1) послуги проживання й харчування – 12000 грн (у т. ч. ПДВ – 2000 грн);

2) послуги екскурсійного обслуговування – 600 грн (у т. ч. ПДВ – 100 грн);

3) послуги транспортного обслуговування – 720 грн (у т. ч. ПДВ – 120 грн);

4) винагорода турагента – 800 грн;

6) націнка туроператора – 3000 грн.

Усього до вартості турпродукту у туроператора включаються такі суми: 12000 грн + 600 грн + 720 грн = 13320 грн.

Сума податкових зобов’язань з ПДВ у туроператора становитиме: (13320 грн + 3000 грн — 13320 грн) x 20 % = 600 грн. Вартість турпродукту для турагента становитиме: 13320 грн + 3000 грн + 600 грн = 16920 грн.

У податковій накладній , оформленій на ім’я турагента, зазначатиметься база оподаткування ПДВ – 3000 грн, сума ПДВ – 600 грн (так рекомендували робити податківці в УПК № 126 ).

Зазначимо, що іноді зручніше обчислити суму ПДВ «методом від зворотного». Скажімо, якщо туроператор визначає одразу кінцеву вартість турпродукту з урахуванням своєї винагороди, то закладений ПДВ можна розрахувати так:

ПЗ = (Спзпдв — Ср) / 6 ,

де Спзпдв – сума, отримана від туриста (замовника) за проданий турпродукт (включаючи ПДВ, нарахований туроператором із вартості своєї винагороди), грн.

Зокрема, за даними наведеного вище прикладу, податкові зобов’язання з ПДВ можна було розрахувати так: (16920 грн + 13320 грн) / 6 = 600 грн.

А для того щоб знайти базу оподаткування ПДВ, туроператор може здійснити такий розрахунок:

ПЗ = (Спзпдв — Ср) / 1,2 .

У наведеному вище прикладі база оподаткування ПДВ становитиме: (16920 грн + 13320 грн) / 1,2 = 3000 грн.

За нормами п. 207.6 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора під час постачання туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Таким документом може бути або акт наданих послуг, який зазвичай оформлюють, якщо турпродукт постачається через турагента, або бухгалтерська довідка. Дату постачання туристичної послуги можна довідатися з договору на туристичне обслуговування, у якому обов’язково проставляють строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування ( п. 1 ст. 20 Закону № 324/95 ).

На цю дату туроператор оформлює податкову накладну і реєструє її в загальному порядку в ЄРПН. Послуги туроператорів мають код 79.12 «Послуги туристичних операторів» Класифікатора ДК 016:2010.

Податкову накладну може бути оформлено на ім’я:

– турагента (якщо турпродукт постачається через нього);

– замовника туристичної послуги (туриста).

Оскільки замовник зазвичай є неплатником ПДВ, податкову накладну оформлюють із типом причини 02 «Складена на постачання неплатнику податку». При цьому у графі «Отримувач (покупець)» вказується «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний індивідуальний податковий номер «100000000000» ( п. 12 Порядку № 1307 ).

ПДВ за послугами, які не включаються до вартості туристичного продукту (туристичної послуги), включають до податкового кредиту в порядку, визначеному ПКУ ( п. 207.6 ПКУ ).

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора під час придбання товарів/послуг, що не включаються до вартості туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною . Тобто правило «першої події» тут не працює.

І ще один момент, на який потрібно звернути увагу. За правилами п. 181.1 ПКУ обов’язкова реєстрація платниками ПДВ відбувається, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ). На цей момент стосовно туроператорів незрозуміло, як потрібно визначати зазначений обсяг (з усією вартості поставленого турпродукту чи ж із «дельти»).

Оскільки під оподаткування ПДВ у туроператора потрапляє тільки «дельта», є підстави вважати, що для реєстрації платника ПДВ обсяг операцій потрібно визначати на підставі цього показника. Це підтверджують і податківці, які зазначають, що під час визначення загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації (обов’язкової/добровільної) платником ПДВ туристичний оператор ураховує суму винагороди (див. роз’яснення з розділу 101.18 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ).

ПДВ: новації від податківців

Нескладно помітити, що виходячи зі специфіки оподаткування послуг з постачання турпродукту, у туроператора накопичуватиметься реєстраційний ліміт. Адже на його ім’я постачальники турпослуг реєструють податкові накладні , ПДВ за якими туроператор не включає до податкового кредиту. При цьому «на виході» у туроператора утворюється «маленьке» податкове зобов’язання, нараховане виходячи із суми винагороди «дельти».

Такий стан справ не влаштовує податківців, хоча тут усе абсолютно законно. Як наслідок, вони вирішили самостійно «перекроїти» порядок відображення податкового кредиту з ПДВ у туроператорів.

Проблеми із трактуванням ПДВ-них норм для туроператорів розпочалися у 2017 році. Зокрема, у ІПК ДФСУ від 06.06.2017 р. № 491/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зазначили, що система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення з реєстраційної суми окремих сум ПДВ. Виходячи з цього, під час провадження платником податків туроператорської і турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 198 ПКУ , який передбачає включення всіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) під час придбання товарів/послуг, що використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту і подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ .

До речі, податківці не можуть послатися на конкретну норму п. 198.5 ПКУ , оскільки в ньому просто не передбачено варіанту нарахування «компенсувальних» податкових зобов’язань для такого випадку.

Після цього «нову» тезу повторили місцеві податківці в ІПК Головного управління ДФС у м. Києві від 25.10.2017 р. № 2366/ІПК/26-15-12-01-18 . І ось нещодавно (07.09.2018) контролери дійшли до таких самих висновків у роз’ясненні з розділу 101.13 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Викладене свідчить про те, що податківці дотримуються послідовної позиції щодо пріоритету загальних норм ПКУ над спеціальними. Безумовно, це суперечить системному тлумаченню законодавства. Як зазначав Мін’юст у листі від 29.07.2008 р. № 337-0-2-08-19 , у разі розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо його не скасовано виданим пізніше загальним актом.

У ситуації, що розглядається, є розбіжності між загальними і спеціальними нормами в одному нормативному акті, але ця неузгодженість вирішується аналогічно відповідно до загальноправових правил вирішення юридичних колізій.

До того ж у цьому випадку можна посилатися на норму про вирішення «конфлікту інтересів» із п. 56.21 ПКУ . Ця норма передбачає, що в разі коли норма ПКУ чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПКУ, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того самого нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Що ж робити на тлі цієї невизначеності туроператорам?

Насамперед має сенс отримати з цього приводу письмову індивідуальну податкову консультацію, яку податківці надають на підставі ст. 52 ПКУ . У разі отримання фіскальної відповіді її можна оскаржити, зокрема в судовому порядку. У суді відстояти свою правоту буде легше, оскільки судді керуються загальноправовими правилами вирішення колізій. А скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду ( п. 53.2 ПКУ ).

Поборотися за свої права варто, оскільки загальний порядок відображення для туроператорів менш вигідний, ніж спеціальний. До того ж «запізнілі» роз’яснення податківців можуть потягти за собою штрафні санкції. Зокрема, у цьому випадку податківці можуть накласти штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ПКУ за відсутність реєстрації податкової накладної на «компенсувальні» податкові зобов’язання. А штраф за це «порушення» може становити до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних.

Також на цю тему читайте статті:

«Туроператори: бухгалтерський облік операцій з внутрішнього туризму» ;

«Туроператори: бухгалтерський облік операцій з виїзного та в’їзного туризму» ;

«Турагентства: податковий облік» ;

«Турагентства: бухгалтерський облік» .