Солдат Попов і АГС-17 з Донбасу для ФСБ РФ по Вологодській області

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Примітка редакції . Публікуємо статтю групи  ИХТАМНЕТ_М0209, розміщену на сайті  Enigma.ua. Ця стаття – несподіване продовження розслідування  InformNapalm по слідах викритого листування  російського військовослужбовця Юрія Попова, який брав участь у бойових діях на Донбасі. Публікація розповідає, як російські спецслужби вирішили використати журналіста, щоб відпрацювати історію Попова в пропагандистському полі на місцевому рівні, але, як і у випадку з інтерв’ю “Боширова” і “Петрова” у Симоньян, не розрахували свої сили і дали поштовх для нових розслідувань. Особливо рекомендуємо прочитати цю статтю співробітникам ФСБ РФ по Вологодській області.

Пролог

7 жовтня 2018 року Президент РФ Путін В. В. приймав вітання з днем ​​народження. В цей же день СБУ оприлюднила списки 206 позаштатних співробітників російського ГРУ ГШ зі складу ПВК «Вагнера», зокрема 58 прізвищ загиблих 7 лютого в сирійській провінції Дейр-ез-Зор.

Для спецслужб РФ ця інформація стала шоком. Упродовж тижня гарячково зачищалися акаунти «засвічених» найманців, а їхні сім’ї обдзвонювали офіцери ФСБ з погрозами на випадок будь-яких можливих витоків. Але інформація вже лізла з усіх щілин, і практично відразу отримала підтвердження в журналістських розслідуваннях «Радіо Свободи» і «ВВС».

Що показово: н е було жодного офіційного спростування, ну хоча б типу «вивсебрешете». Ні, не наважилися. Навіть відомі клоуни, любителі байок про «розіпнутих хлопчиків в одних трусиках» – Франц Клінцевич і Марія Захарова – і ті по-партизанськи мовчать і досі.

І було б так і далі, якби не одвічна російська біда – провінційні «дурні» в особі окремо завзятих співробітників УФСБ по Вологодській області. Вирішили вони, значить, вислужитися. З цією метою «спокусили» (жодного натяку на шпіллі-віллі Бошірова-Петрова!) Анатолія Михайлова, журналіста Вологодської обласної громадсько-політичної газети «Прем’єр», підготувати статтю про «чергову брехню київської хунти».

Навіть не знаючи Михайлова (може він і симпатична людина), впевнені, ну не міг інтелігентний журналіст сам пестити ФСБ словесами типу «наші рідні спецслужби». Але свідомо чи мимоволі опус Михайлова став тим «лихом», що спонукало нас розповісти більше про вологодських «іхтамнєтів» і найманців ПВК «Вагнера».

Дія 1. «Не чіпай лихо, доки воно тихе» (прислів’я)

Чорт, як відомо, ховається в деталях.

Деталь № 1. Михайлов свідомо приховує прізвище найманця.

У переліку, опублікованому СБУ, ми знайшли такого собі Юрія Монахова (прізвище змінене) 1985 року народження, який мешкає, якщо вірити СБУ, у Вологді“.

 

У списку « 206» від СБУ є тільки один житель Вологди, причому сам список обійшов десятки російських регіональних інформресурсів, кожен з яких повністю назвав прізвища місцевих « іхтамнєтів » (достатньо погуглити). Отже, ці прізвища стали відомі сотням тисяч людей. Тож етичних зобов’язань у Михайлова приховувати справжнє ПІБ найманця ПВК « Вагнера » з Вологди не було .

У нас теж їх немає. То хто ж він, «Юрій Монахов»? Попов Юрій Сергійович, 21.06.1985 р. н., уродженець і мешканець м. Вологда, колишній військовослужбовець ЗС РФ.

Деталь № 2. Михайлов приховує фото і персональні дані найманця 

У своїй статті Михайлов незграбно, але наполегливо, намагається представити «Монахова»-Попова як неіснуючу людину, яка стала … безневинною жертвою міфічних кібер- злочинців . При цьому журналіст ( рука ФСБ ) у сіляко уникає конкретики, і навіть фото найманця публікується зі спотвореним обличчям .

З впровадженням Інтернету та соцмереж дуже полегшилося життя нечистих на руку громадян, які промишляють усякими протиправними діями, наприклад , шантажем. На нашу думку, ось в такий капкан міг потрапити і вологжанин Юрій Монахов.

Припустимо, він дійсно служив за контрактом на Північному флоті і без жодної задньої думки поділився своїми армійськими фотографіями на своєму акаунті в соцмережі (або послав знімки електронною поштою ). А хакери тут як тут: зламали скриньку і продали вилучену інформацію кому слід “.

Переведемо слова Михайлова на людську мову. Участь Попова-«Монахова» як російського найманця у війні на Донбасі детально задокументовано ще у вересні 2016 волонтерами міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm .

Попов-«Монахов» сам марнославно злив свої «подвиги» і вказав особисті контакти в розкритому українськими хактивістами електронному листуванні:

Попов Юрій Сергійович, дата народження 21 червня 1985 року. Паспорт 1906 458786, зареєстрований: м. Вологда, вул. Набережна 6-ї армії, б. 207а, кв. 13. Військовослужбовець за контрактом, звання: матрос, в/ч номер 74777 (99-та тактична група Північного флоту), Новосибірські острови, острів Котельний. Особистий номер: ЕХ-616099. Табельний номер по фінансовій частині: 1973598. Адреса електронної пошти:  [email protected]

Спеціально для Михайлова публікуємо також адекватне фото найманця Попова-«Монахова» і ексклюзивну копію перших сторінок його паспорта.

Деталь № 3. Михайлов свідомо приховує факт, що найманець має судимість

Тут все зрозуміло. Судимість Попова-«Монахова» це чергова вибита цеглина з фундаменту ключової міфологеми російської пропаганди – кришталева чесність, альтруїзм і героїзм всіх «їхтамнєтів», призваних рано чи пізно померти з криком: «Це вам за пацанів» в Україні, Сирії, Лівії, Судані і т. д. Але у вологодського «вагнерівця» кримінальна стаття зовсім тухла. Ч.4 ст.337 КК РФ (самовільно покинув частину чи місце служби на час понад один місяць; карається позбавленням волі на термін до п’яти років). І що показово – судили його як військовослужбовця ЗС РФ відразу після повернення у Вологду з кривавого «відрядження» на Донбас. Виходить, втік Попов-«Монахов» з України.

Саме судимість поряд з бойовим досвідом, отриманим на Донбасі, відкрила Попову-«Монахову» двері до ПВК «Вагнера». Бо судимих там сотні: за зґвалтування, за вбивства, за грабежі, за шахрайство та наркоту. Але про це Михайлов мовчить. Та конкретних фактів більш ніж достатньо. 2 листопада 2017 року  в Києві пройшов спеціальний брифінг, де були представлені конкретні докази з прізвищами, фото, рішеннями російських судів.

І вже зовсім показові свіжі одкровення колишніх російських «вагнерівців», опубліковані, до речі, в РФ.

Деталь № 4. Михайлов свідомо приховує родичів найманця

“У квартирі, де, за даними українських хакерів, мешкає Юрій Монахов, ми нікого не застали. А з того, що видно в незавішені вікна, можна зробити висновок, що там взагалі ніхто давно не живе, а сама житлова площа перебуває в стані покинутого ремонту.

З його товаришами по службі по Північному флоту поспілкуватися теж не вийде – дістатися до Новосибірських островів, де він начебто служив, – те ще завдання. На момент виходу цього номера нам не вдалося поки знайти людей, які знають Юрія Монахова”.

На відміну від Михайлова, ми не маємо можливості (і необхідності теж) бігати по Вологді, щоб знайти рідних/друзів/товаришів по службі російського найманця Попова-«Монахова». Ми легко це зробили, не виїжджаючи з Києва.

Не будемо чіпати батьків, Сергія Олексійовича, 02.12.1958 р. н і Ірину Юхимівну, 09.11.1963 р. н. Перейдемо відразу до братів. Всі живуть у м. Вологда (фото зліва направо). До того ж, місця роботи вказані на їхніх сторінках соцмереж:

Попов Михайло Сергійович, 30.07.1986,  vk.com/id138930036 .

Одружений з Поповою (Лапшиною) Вірою Валеріївною, 17.09.1983,    vk.com/id4885598 ;
Попов Максим Сергійович, 29.07.1988,  vk.com/zaoran10 ;  
Попов Василь Сергійович, 30.12.1991,  vk.com/vasyechdi .

Одружений з Поповою (Совєтовою) Альоною, 10.03.1994,   vk.com/alyonapopova2000

До слова, на місці оперативників з Управління ФСБ по Вологодській області варто було б подумати над питанням: «А звідки у вас вдома, Максиме Попов, автоматичний гранатомет АГС-17?». За підказку не дякуйте, не треба. Це дійсно квартира Попових. На сторінках братів багато фотографій цього житла «з незавішеними вікнами в стані покинутого ремонту», де протягом десятиліть живуть саме Попови.

Дія 2. «На Донбасі російської армії немає» (В. Путін)

Прагнучи зробити послугу вологодському УФСБ, Анатолій Михайлов замахнувся на «святе»: дозволив собі трохи перефразований плагіат знаменитого спічу В. В. Путіна про російських «іхтамнєтів» в Україні. В інтерпретації вологодського журналіста він звучить так:

“Попри всі зусилля західних спецслужб, досі жодного доказу існування ПВК «Вагнера» так і не було представлено. І з якого переляку СБУ внесла до складу учасників цієї ПВК вологжанина Монахова – не зрозуміло”.

От не треба було чіпати «святого». І річ не в тім, що існування ПВК «Вагнера» давно підтверджено сотнями репортажів західних і російських ЗМІ, включно з голосінням матерів і вдів найманців. Західні спецслужби не сперечаються, існує вона (тобто ПВК), чи ні. Як показали події 7 лютого, для них це питання вирішене – ПВК «Вагнера» має перестати існувати апріорі. Впевнені, що встановлені СБУ прізвища 58 ліквідованих тоді «вагнерівцев» – це не більше 30% катафалка.

Але А. Михайлову (і співавторам у погонах ФСБ) потрібні ж тільки факти. Не будемо виходити за межі Вологодської області. І порекомендуємо їм провідати сім’ю знищеного в Сирії 15 березня 2016 року земляка-«іхтамнєта» Смірнова Олександра Олександровича,  fontanka.ru/2017/08/19/050/ , особистий акаунт  vk.com/id83689703 .

Або особисто обійняти ще одного «вагнерівця» з м. Череповець Вологодської області   – Аслібекяна Давида Павловича, 14.11.1981 р. н., розвідника-помічника гранатометника 3 розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнера». До речі, у червні 2011 року засудженого за ч. 1 ст. 339 КК РФ за ухиляння від виконання обов’язків  військової служби, особистий акаунт –  ok.ru/profile/558096931527.

Ну і для певності  ось вам ще 18 «іхтамнєтів» вологодських з бази центру “Миротворець”.

Дія 3. «А тепер, Горбатий! Я сказав, Горбатий!» (Г. Жеглов)

У своїй статті Михайлов тричі акцентує увагу, що йому не вдалося знайти ні самого Попова-«Монахова», ні його акаунтів у соцмережах. Тут або відверта брехня, або професійна непридатність як журналіста-розслідувача. Ми це зробили замість Михайлова, але, як не дивно, з його допомогою і з підказкою Гліба Жеглова: «Вони як собаки Жучки, ні імені, ні роду, одні кликухи погані».

Михайлов і підказав кличку «вагнерівця» – «Рагнар». Це видалений акаунт, в якому сам найманець це визнає:

А от чинний акаунт. Відразу кажемо, що все заархівували, включно зі списками друзів, підписників і братів передали «Миротворцю» ( vk.com/id432147556 , «Ragnar Trylltur» з ісландського – «Рагнар Навіжений»)

Вивчивши акаунт, констатуємо: вологодський Попов-«Монахов» кінчений расист. За рік понад 10 репостів статей, що прямо закликають «мочити кавказців у стилі Адольфа Гітлера». А може гранатомет АГС-17 у квартирі Попових саме для цього приготовлений?

Сигналізуємо, а ви вже, вологодські чекісти (знаємо, уважно будете нас читати), не облажайтесь як з журналістом Михайловим. Про всяк випадок розішлемо цей матеріал і по всіх регіональних громадах мусульман Росії, включно з Вологдою muslims35.narod.ru.

І окремо дякуємо Попову-«Монахову» і, звісно, журналісту Михайлову, за те, що новий акаунт вологодського «іхтамнєта» дав можливість ідентифікувати ще двох найманців ПВК «Вагнера»:

Шульгіна Миколу Сергійовича (особистий номер М-1501), 05.12.1990,  vk.com/id225857153
Куліцу Юрія Сергійовича (стрільця РТГр «Карпати»), 15.07.1994, vk.com/id218579049    

Епілог

Ми не збиралися писати про вологодських «іхтамнєтів» ПВК «Вагнера», принаймні в найближчому майбутньому. Надто мізерний їх процент у загальній масі (0,001…). Наприклад, Краснодарські босяки становлять понад 30%, інформації аж за край.

Не будемо читати нотацій ні журналісту Анатолію Михайлову, ні вологодським внукам «Ягоди-Єжова» з місцевого ФСБ. Просто констатуємо: «в капкан для «Рагнара» вони загнали себе самі» (на слензі спецслужб – «у процесі контррозвідувальних заходів підвісили контррозвідувальні яйця самим собі»).

Не тішимося надією, що наш матеріал опублікує Вологодський «Прем’єр», а тому самостійно розтиражуємо його, включно з інформуванням всіх родичів Попова-«Монахова», їхніх друзів і друзів їхніх друзів.

Далі буде. Обіцяємо.

#ИХТАМНЕТ_М0209

Цей матеріал передруковано з блогу соціальної журналістики  Enigma.ua