Приєднання підприємств: правові й організаційні аспекти

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Загальний порядок приєднання

На цей час порядок приєднання юридичних осіб регламентується нормами ЦКУ , Закону № 2275 (для товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) і товариств з додатковою відповідальністю) і Закону № 514 (для акціонерних товариств).

Приєднання є одним із видів реорганізації юридичної особи, унаслідок якої юридична особа, що приєднується, припиняється. Водночас майно, права та обов’язки переходять до правонаступника – особи, до якої вона приєднується ( ч. 1 ст. 104 ЦКУ ).

Аналогічно процедуру приєднання визначено й у «профільних» нормативах. Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 2275 приєднанням є припинення одного або кількох товариств із переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, усіх прав та обов’язків іншому господарському товариству – правонаступнику.

Приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства (кількох товариств) із переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов’язків іншому акціонерному товариству – правонаступнику ( ч. 1 ст. 84 Закону № 514 ).

Приєднання юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади ( ч. 1 ст. 106 ЦКУ ).

Зверніть увагу: з 17.06.2018 діють нові обмеження щодо проведення процедури реорганізації. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦКУ юридична особа, яка не має права розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована , якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не має права розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймають одноголосно загальні збори учасників, у яких узяли участь усі учасники товариства.

Юридична особа, яка не має права розподіляти майно між учасниками, зокрема в разі ліквідації, не може бути реорганізована , якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не має права розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймають одноголосно загальні збори учасників, у яких узяли участь усі учасники товариства ( ч. 3 ст. 104 ЦКУ ).

Не мають права розподіляти прибуток і майно між учасниками неприбуткові (непідприємницькі, некомерційні) організації. Тому такі організації не можуть бути приєднані до комерційних підприємств.

У разі приєднання діють такі норми:

– кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов’язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов’язання, або забезпечення виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом ( ч. 1 ст. 107 ЦКУ );

– після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт , який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів і боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюють сторони ( ч. 2 ст. 107 ЦКУ ).

Особливості приєднання ТОВ

Рішення про приєднання в ТОВ приймають загальні збори учасників ( п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275 ). Водночас таке рішення не може прийматися шляхом опитування ( п. 3 ч. 2 ст. 36 Закону № 2275 ).

Товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, усіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам – правонаступникам, зокрема, шляхом приєднання ( ч. 1 ст. 48 Закону № 2275 ).

Частки учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок приєднання, конвертуються в частки учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника із збереженням співвідношення між частками учасників, яке було в товаристві, що припинилося, у межах сукупної частки таких учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника ( ч. 3 ст. 54 Закону № 2275 ).

Покажемо це на прикладах.

Припустимо, що до ТОВ «Добробут» приєднується ТОВ «Злагода». У ТОВ «Добробут» частки в статутному капіталі належать учасникові А (50 %, або 5 млн грн), учасникові Б (20 %, або 2 млн грн) й учасникові В (30 %, або 3 млн грн). У ТОВ «Злагода» частки в статутному капіталі належать учасникові Г (40 %, або 400 тис. грн), учасникові Д (30 %, або 300 тис. грн) й учасникові С (30 %, або 300 тис. грн).

Після приєднання статутний капітал ТОВ «Добробут» становитиме 11 млн грн = 10 млн грн + 1 млн грн, водночас частки кожного учасника в гривневому еквіваленті залишаться попередніми.

Так, сукупна частка учасників ТОВ «Злагода», що припинилося, у статутному капіталі товариства-правонаступника (ТОВ «Добробут») становитиме 1 млн грн, водночас пропорції учасників Г, Д і С у цій частці збережуться.

У загальному статутному капіталі ТОВ «Добробут» розмір часток усіх учасників у гривневому еквіваленті теж збережеться, а ось пропорції зміняться. Зокрема, учасникам належатимуть такі частки:

учасникові А – 5 млн грн, або 5 млн грн / 11 млн грн х 100 = 45,45 %;

учасникові Б – 2 млн грн, або 2 млн грн / 11 млн грн х 100 = 18,18 %;

учасникові В – 3 млн грн, або 3 млн грн / 11 млн грн х 100 = 27,27 %;

учасникові Г – 400 тис. грн, або 400 тис. грн / 11 млн грн х 100 = 3,64 %;

учасникам Д і С – по 300 тис. грн, або 300 тис. грн / 11 млн грн х 100 = 2,73 %.

Отже, у відсотковому відношенні частки всіх учасників становитимуть: 100 % = 45,45 % + 18,18 % + 27,27 % + 3,64 % + 2,73 % + 2,73 %.

Ситуація ускладнюється, якщо в якомусь із ТОВ (до якого приєднуються або яке приєднується) є частка іншого ТОВ. Для таких ситуацій положення ч. 2 ст. 50 Закону № 2275 передбачають, що якщо товариству, до якого здійснюється приєднання, належить частка в статутному капіталі товариства, що приєднується, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства внаслідок приєднання.

Припустимо, що в прикладі 1 у ТОВ «Злагода» частки в статутному капіталі належать ТОВ «Добробут» (40 %, або 400 тис. грн), учасникові Д (30 %, або 300 тис. грн) й учасникові С (30 %, або 300 тис. грн). У ТОВ «Добробут» частки в статутному капіталі належать учасникові А (50 %, або 5 млн грн), учасникові Б (20 %, або 2 млн грн) й учасникові В (30 %, або 3 млн грн).

Після приєднання статутний капітал ТОВ «Добробут» становитиме 10 млн 600 тис. грн = 5 млн грн + 2 млн грн + 3 млн грн + 300 тис. грн + 300 тис. грн (частка ТОВ «Добробут» у ТОВ «Злагода» (400 тис. грн) не враховується).

Водночас сукупна частка учасників ТОВ «Злагода», що припинилося, у статутному капіталі товариства-правонаступника (ТОВ «Добробут») становитиме 600 тис. грн.

У загальному статутному капіталі ТОВ «Добробут» розмір часток усіх учасників становитиме:

учасник А – 5 млн грн, або 5 млн грн / 10,6 млн грн х 100 = 47,17 %;

учасник Б – 2 млн грн, або 2 млн грн / 10,6 млн грн х 100 = 18,87 %;

учасник В – 3 млн грн, або 3 млн грн / 10,6 млн грн х 100 = 28,30 %;

учасники Д і С – по 300 тис. грн, або 300 тис. грн / 10,6 млн грн х 100 = 2,83 %.

Отже, у відсотковому відношенні частки всіх учасників становитимуть: 100 % = 47,17 % + 18,87 % + 28,30 % + 2,83 % + 2,83 %.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону № 2275 , якщо товариству, що приєднується, належить частка в статутному капіталі товариства, до якого здійснюється приєднання, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства внаслідок приєднання.

Припустимо, що в прикладі 1 у ТОВ «Добробут» частки в статутному капіталі належать ТОВ «Злагода» (50 %, або 5 млн грн), учасникові Б (20 %, або 2 млн грн) й учасникові В (30 %, або 3 млн грн). У ТОВ «Злагода» частки в статутному капіталі належать учасникові Г (40 %, або 400 тис. грн), учасникові Д (30 %, або 300 тис. грн) й учасникові С (30 %, або 300 тис. грн).

Після приєднання статутний капітал ТОВ «Добробут» становитиме 6 млн грн = 2 млн грн + 3 млн грн + 1 млн грн (частка ТОВ «Злагода» у ТОВ «Добробут» (5 млн грн) не враховується).

Водночас сукупна частка учасників ТОВ «Злагода», що припинилося, у статутному капіталі товариства-правонаступника (ТОВ «Добробут») становитиме 1 млн грн, а пропорції учасників Г, Д і С у цій частці збережуться.

У загальному статутному капіталі ТОВ «Добробут» розмір часток усіх учасників становитиме:

учасник Б – 2 млн грн, або 2 млн грн / 6 млн грн х 100 = 33,33 %;

учасник В – 3 млн грн, або 3 млн грн / 6 млн грн х 100 = 50,00 %;

учасник Г – 400 тис. грн, або 400 тис. грн / 6 млн грн х 100 = 6,67 %;

учасники Д і С – по 300 тис. грн, або 300 тис. грн / 6 млн грн х 100 = 5,00 %.

Отже, у відсотковому відношенні частки всіх учасників становитимуть: 100 % = 33,33 % + 50,00 % + 6,67 % + 5,00 % + 5,00 %.

Бухгалтерський облік цих операцій подано в статті «Приєднання підприємств: бухгалтерський облік у сторін» .

А загалом, щоб уникнути непорозумінь, сторонам варто скористатися нормами ч. 1 ст. 53 Закону № 2275, які передбачають таке: товариства, які беруть участь у припиненні, можуть укласти договір про припинення , який визначатиме умови передання майна, прав та обов’язків юридичним особам – правонаступникам, розмір часток кожного учасника в статутному капіталі кожної юридичної особи – правонаступника або коефіцієнти конвертації часток в акції (якщо правонаступниками є акціонерні товариства), склад органів юридичних осіб – правонаступників та інші умови припинення.

Водночас очевидно, що під час укладання такого договору слід ураховувати наведені вище норми Закону № 2275 щодо процедури конвертації часток.

Крім того, потрібно взяти до уваги, що за новими правилами ч. 1 ст. 55 Закону № 2275 протягом 30 днів із дати прийняття рішення про приєднання останнім із товариств, що беруть участь у приєднанні, кожне товариство зобов’язане письмово повідомити про це всіх відомих йому кредиторів й опублікувати в органі друку, у якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення.

Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів із дати надіслання йому повідомлення або з дати опублікування повідомлення має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій ( ч. 2 ст. 55 Закону № 2275 ):

1) надання забезпечення виконання зобов’язання;

2) дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов’язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством і кредитором.

Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк із письмовою вимогою, уважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язання (зобов’язань) перед ним ( ч. 3 ст. 55 Закону № 2275 ).

Водночас у ч. 5 ст. 105 ЦКУ використовуються інші строки. Зокрема, передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше ніж два і більше ніж шість місяців. Однак є підстави вважати, що стосовно процедури приєднання в ТОВ орієнтуватися слід на строки, установлені спеціальним нормативним актом ( Законом № 2275 ).

Припинення товариства не може бути завершено до задоволення вимог, заявлених кредиторами ( ч. 4 ст. 55 Закону № 2275 ).

Як зареєструвати зміни

У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються внаслідок приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний держреєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним із дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному держреєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються ( ч. 7 ст. 4 Закону № 755 ).

Для державної реєстрації припинення юридичної особи внаслідок її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи ( ч. 14 ст. 17 Закону № 755 ):

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи внаслідок її реорганізації;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта;

3) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

4) документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному держреєстрі, визначені ч. 4 ст. 17 Закону № 755 , зокрема такі:

– заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному держреєстрі;

– примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного держреєстру;

– документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

– документ про сплату адміністративного збору в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на момент написання статті – 552,3 грн), плюс за надіслання певним особам витягу з Єдиного держреєстру – адміністративний збір 18,41 грн за кожну таку особу;

– установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

– примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передання частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

– заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, – за бажанням заявника в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування;

– звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абз. 3 і 4 п. 48 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 ;

– звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абз. 7 п. 48 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 .

Також на цю тему читайте статті:

«Приєднання підприємств: податковий облік в особи, що приєднується» ;

«Приєднання підприємств: податковий облік у правонаступника» ;

«Приєднання підприємств: бухгалтерський облік у сторін» ;

«Приєднання підприємств: частка в ТОВ належить фізичній особі» .