Нова «схема» від фіскалів: арешт регліміту СЕА ПДВ

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Бухгалтерську спільноту в буквальному розумінні сколихнули коментовані судові рішення, адже в боротьбі з фіктивним підприємництвом фіскали вирішили через суд накласти арешт на регліміт у СЕА ПДВ, ба більше – суд підтримав їхнє прохання, на наш погляд, помилково вважаючи регліміт майном:

Відверто кажучи, створюється враження, що перебуваєш у якомусь театрі абсурду. Ми пам’ятаємо епопею 2015 року, коли внаслідок правової колізії* податківці разом із казначеями, зокрема у спільному листі від 12.03.2015 р. № 5780/5/99-99-23-05-16 , просили утриматись від арешту коштів на рахунках у СЕА ПДВ (додатково читайте на цю тему матеріали «ДФСУ і ДКСУ просять утриматися від арешту коштів на рахунках СЕА ПДВ» та «СЕА ПДВ: «покращення вже сьогодні» ).

Проте тоді у 2015 році йшлося саме про реальні гроші , а не про якісь віртуальні показники у вигляді реєстраційного ліміту. Тож підтримка судами фіскалів у цій частині є досить несподіваною.

Більше того, вона є дуже сумнівною з юридичного погляду. Адже відповідно до ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження є саме арешт майна . Усі ми розуміємо, що реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ жодним чином не відповідає визначенню правової категорії «майно» у ст. 190 ЦКУ . І він не є об’єктом права власності, яке можна обмежити шляхом накладення арешту згідно зі ст. 170 КПК . Адже цей ліміт має адміністративно-правову природу й існує виключно в межах адміністративних правовідносин між платником і органом ДФС. До того ж незрозуміло, як саме арешт реєстраційного ліміту може забезпечувати «збереження речових доказів», про що йдеться у ст. 170 КПК. Коротше кажучи, як не крути, а виходить якась правова нісенітниця.

Водночас виникає практичне запитання: а чи можливо арештувати реєстраційний ліміт, адже нам запровадили електронну, а не «ручну» систему ? Питання, звісно, більшою мірою риторичне, адже ми неодноразово стикались із «ручником». Крім того, нас увесь час самі ж фіскали переконували, що ми маємо саме електронну «суперсистему», яка працює без ручного втручання, а ще в тому самому 2015 році ми стикнулись з неможливістю перерахунку регліміту внаслідок уточнення даних до декларацій з ПДВ за червень 2015 року. Тоді податківці вперто нас переконували, що перерахунок не здійснюється (див., зокрема, листи ДФСУ від 05.11.2015 р. № 23623/6/99-99-19-03-02-15 , від 14.12.2015 р. № 26558/6/99-99-19-03-02-15 ), і вже тоді всі розуміли незаконність цієї ситуації, хоча навіть у розмовах фіскали зізнавалися, що це просто технічно неможливо. Імовірно, саме з цієї причини не допомогли тоді платникам ПДВ у цій частині й суди. Проте, судячи з коментованих судових рішень, СЕА ПДВ не настільки електронна, а з «ручним приводом», оскільки процедуру арешту регліміту не прописано жодним нормативно-правовим актом, враховуючи, що регліміт – це штучно створений показник, власне, як і вся «суперформула» в СЕА ПДВ, що передбачена п. 2001.3 ПКУ . Цікаво, як практично процедуру його арешту бачать фіскали, адже, з одного боку – підприємства, що фігурують у справах, не зможуть зареєструвати в ЄРПН податкові накладні чи розрахунки коригування , а з іншого – регліміт змінюватиметься на суми зареєстрованих податкових накладних / розрахунків коригування, які реєструватимуть в ЄРПН контрагенти цих підприємств, хоча, з великою часткою імовірності, їм теж заблокують реєстрацію податкових накладних і розрахунків коригування.

Варто зазначити, якщо під «приціл» фіскалів потраплять підприємства, які мали ділові відносини безпосередньо з фігурантами коментованих судових рішень, то суди в цій частині стають на бік таких платників податків, цілком справедливо вважаючи, що платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов’язань , адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією стосовно виконання контрагентом податкових зобов’язань (див., зокрема, ухвали ВАСУ від 05.07.2016 р. № К/800/51113/15 , від 12.07.2016 р. № К/800/8639/15 , від 19.07.2016 р. № К/800/50811/15 , від 16.08.2016 р. № К/800/9884/15 ). Водночас суди постійно наголошують, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 16.01.2018 р. № К/9901/1478/18 , від 01.12.2015 р. № 826/15034/14 ).

До речі, запитати фіскалів про «добросовісність» того чи того платника податків не вийде:

Продовжуючи аналіз коментованих постанов, для наочності варто також нагадати, зокрема, про ч. 10 ст. 170 КПК , яка, власне, визначає перелік, на що саме може бути накладено арешт:

Як видно, про регліміт у СЕА ПДВ тут ані слова, та й під жодне наведене вище визначення його складно підвести. Звісно, платникам ПДВ доведеться певний період часу оскаржувати коментовані рішення в судах вищих інстанцій, але ми з вами маємо тривожний «дзвіночок», оскільки є імовірність, що така зухвалість податківців у подальшому просто паралізуватиме діяльність окремих представників бізнесу.

Ми ж зі свого боку слідкуватимемо за розвитком подій за цими справами та інформуватимемо вас.