Хоча дощ змиває всі сліди, та хочеться вже й снігу

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.


Kent Hovind — Seminar 6 — The Hovind Theory [MULTISUBS]

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Позавчорашній дощ навіяв на мене спогади, з дитинством міцно пов’язані…

Вирішив я написати  про дощ. Ось чомусь у мене спогади про нього по всьому не такому вже й короткому житті яскраві і райдужні.

Перший спогад може здатися досить пересічним, але він у мене був ПЕРШИМ! Це було дивне одкровення, відкриття тієї істини, що навколо мене, навколо всіх нас існує казковий світ, величезний Всесвіт, таїнство якого я поки що (а, можливо, і ніколи) не зумію оцінити і розпізнати.

Літо 1951 року. Мені — 4 роки. За околицями села гримить гроза. Затишно влаштувавшись на ганку дідусевого будинку, спостерігаю, як прямо на моїх очах перед порогом утворюється величезна калюжа. А симбіоз громових розкатів, сліпучих блискавок і стрімких потоків води з неба створили в моїй дитячій уяві фантасмагоричну картину. Я виразно відчув, що потрапив в невідому і казкову країну. І ще здивували мене величезні бульбашки, які виникали при бомбардуванні водного дзеркала калюжі великими краплями не втихаючого дощу …

З завороженого стану вашого автора вивела мама. Вона тихенько підійшла, обняла мене, взяла на руки і понесла в будинок.

Другий — теж із дошкільного дитинства. Потрапили ми з моїм двоюрідним братиком Іваном, який був старший на 6 років, під час походу за грибами під проливний дощ. Промокли до нитки, а час уже було прохолодний, осінній. В пору і захворіти. Але Іван з честю вийшов із скрутного становища, і мене врятував. Вірніше, змусив 6-річного нетяму зігріватися за допомогою бігу.

А щоб не було нудно, перетворив всю цю процедуру з порятунку від застуди в пригоду — ми грали в «доганялки». Спочатку він мене доганяв, потім я його. Так і зігрілися, не помітивши ні втоми, ні того, що дощ вже закінчився.

Та й село було вже поруч (я разом з батьками гостював у селі Деревки Котелевського району — правда, назва села підходяща? — у дідуся з бабусею, з якими жили старша сестра моєї мами разом із сином Ванею).

Спогад третій , вже шкільний. З тієї пори збереглося в пам’яті багато, але напишу про той, що найбільш запам’ятався. Знову з природою пов’язаний.

Напевно, тому я і туристом згодом став .

Пішли ми влітку, після закінчення сьомого класу, на риболовлю. Жив і вчився я в селищі Котельва Полтавської області. Поруч з Котельвою знаходиться Більська гора — територія старовинного міста і фортеці Гелон, якщо історію пам’ятаєте і з археологією знайомі.

Під самим Більським кряжем проходить старе русло Ворскли (нове русло ми тоді називали Рубіжнє). У ті роки стариця представляла собою суцільний ланцюжок ставків з проточною водою, багатих на рибу. Ось ми туди й зачастили зі спінінгами. Іноді — на день, а більше — з ночівлею в курені.

Того разу пішли без нічого, ночувати біля річки в планах не було. Риболовля «на спарену» (або проводка по-сучасному) — за допомогою двох спінінгів, волосіні яких з’єднані між собою, і з рибалками, розташованими на протилежних берегах водоймища — йшла ні добре, ні погано.

                                               Головень

Була здобич, але не можна сказати, що значна. Спіймали по 5-7 головнів на брата. Вже хотіли згортати снасті і йти додому, але тут налетіли хмари і сталася злива.

Тікати було нікуди — ні куреня, ні, тим більше, намета або тенту не було. Перечекали дощ під деревами, а коли виглянуло сонечко, вирішили просушитися на березі, продовживши рибалку.

Періодично йшов «сліпий» дощ, але він був теплим, і нам приносило задоволення рибалити під його монотонний шелест. Подобалося це і головням, які несамовито кинулися ловити нашу насадку — підвішених на гачки до волосіні проводки коників.

Одночасно з води до стрибаючої над дзеркалом річки приманки в повітря вискакували по 10-15 головнів! Чим не бразильський карнавал?  . Такої казкової картини я більше ніколи в житті не бачив. Мокрі, але щасливі, ми ледь дотягли в той день практично непідйомну здобич. Але ж і браконьєрством не займалися

А на «закуску» вам сьогодні дощовий мотивчик з автором у головній ролі.

Мале зображення:

http://youtu.be/xEHBKvNtU_E

На весь екран:

http://www.youtube.com/embed/xEHBKvNtU_E?version=3&hl=ru_RU

Продовження буде