Фелікс Вест – «Нестор» книгарства в нашому краї

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Нестором польського книгарства називають відомого книгаря, видавця, активного громадського діяча Фелікса Веста (1846 – 1946), життя і діяльність якого пов’язані з містом Броди, де він упродовж 1864 – 1944 років жив, творив і досягнув найвищих вершин своєї професійної майстерності. Сьогодні у нашому місті є вулиця названа на честь цієї людини, зберігся будинок, в якому він жив і працював. Однак для більшості бродівчан та жителів навколишніх міст і сіл постать ця є невідомою.

Фелікс Віктор Вест народився 3 вересня 1846р. в м. Вираві (Словаччина). В 1863 р. закінчив реальну школу в Самборі й розпочав книгарську працю (як учень) в Яна Розенгейма. У 1864 р. разом з патроном переїхав у Броди, де працювала філія самбірської книгарні. Впродовж 1871–1873 і 1875 – 78 років Ф.Вест вдосконалював свої вміння у відомого львівського книгаря Кароля Вільда. У 1878 р. повернувся у Броди на постійне місце проживання і одружився з дочкою Розенгейма – Фелісією. У 1882 р. перейняв від тестя книгарню, а у 1888 р. – друкарню.

За роки діяльності Бродівської друкарні вийшло понад 630 різноманітних видань, це література і літературна критика, історія й філософія, теологія й право, мистецтво і ветеринарна справа. Видавалися тут різного роду звіти, брошури, календарі, поштові листівки тощо. (До речі, поштівки з видами Бродів і околиць видавництва Веста є досить цікавим краєзнавчим матеріалом, який потребує окремого дослідження).

Спеціалізувався Фелікс Вест в основному на виданні шкільної літератури. У Бродівський друкарні побачили світ такі книжкові серії:«Бібліотека для молоді»(виходила в 1873–1880рр. ще під вивіскою Яна Розенгейма), «Повісті для молоді»(1888–1889), «Книжки для дітей і молоді»(1890), «Національні повісті для шкільної польської молоді»(1891–1892), «Література польська»(1901), «Бібліотека сучасних письменників»(1904–1907), «Наші великі письменники»(1911), «Епос»(1908–1912), а також «Найважливіші твори польських та іноземних письменників» (1902–1911). Остання з серій отримала високу оцінку критиків. В ній вийшли твори польських і світових класиків: Байрона, Шекспіра, Шіллера, Мольєра, Гоголя, Міцкевича, Коженьовського, Словацького, Красінського, Крашевського, також Еврипіда, Аристофана, Демосфена. У 1906 р. Бродівською друкарнею Ф.Веста у серії «Найважливіші твори польських й іноземних письменників» було видано польською мовою «Слово о полку Ігоревім» (переклад Бєловського, пояснення і вступ Богдана Лепкого). Важливим є те, що до видання «Найважливіші твори польських й іноземних письменників» було залучено велику кількість відомих діячів краю, літературних критиків, науковців, що таким чином сприяло популярності даного видання та ставило його на високий фаховий рівень. Кожен твір з цієї серії мав літературне опрацювання, яке включало біографію автора, ґенезу і оцінку твору, літературну композицію, мовні тлумачення характеристику осіб, ідейну вартість та бібліографію. Таку схему опрацювань творів, удосконаливши і розвинувши її, пізніше перейняла польська «Бібліотека Народова».

Вест презентував свою продукцію на книжкових виставках у Львові, Кракові, Варшаві, Парижі. У 1907р. на конкурсі в Мадриді (Іспанія) книгар отримав золоту медаль.

Видавав бродівський книгар і періодику: «Практичний тваринник», «Газета Брідська», «Ветеринарний календар», а також щорічні звіти Бродівської гімназії ім. Кронпринца Рудольфа, польських товариств та їх осередків, які діяли у Бродах.

Філії Бродівської книгарні діяли у Львові, Варшаві, Нью-Йорку.

Фелікс Вест брав активну участь у суспільному житті краю. У 1880-их роках він був засновником та ініціатором створення ряду громадських організацій: осередку Польського Гімнастичного Товариства «Сокіл», Товариства Християнських Рукодільників «Гвязда», Товариств Народної Школи та Польської Молоді. Книгар став ініціатором та секретарем комітету зі спорудження пам’ятника польському драматургу, педагогу Ю. Коженьовському в Бродах (автором цього пам’ятника був відомий львівський скульптор А. Попель). Упродовж тривалого часу Вест був членом Бродівської міської ради, віце-бургомістром, радником Торгово-промислової палати, її віце-головою. Його заслугою стало й те, що Бродівська гімназія перейшла з німецької мови навчання на польську (1907 – 1913).

Друкарня Ф.Веста працювала до І світової війни, книгарня діяла ще й у міжвоєнний період. За значні заслуги у культурно-громадській діяльності книгар був нагороджений Золотим і Срібним Хрестами (1935 і 1937). У 1938 р. під час відзначення 75-річчя книгарської діяльності Веста його іменем названо одну із міських вулиць (сучасна В.Стефаника) і присвоєно йому звання почесного громадянина міста Броди. У 1944р. під час примусової евакуації Вест покинув Броди, переїхав спочатку у м. Львів, потім у м. Новий Сонч (Польща), де прожив останні роки життя. Помер Фелікс Вест 18 січня 1946 року.

Оцінюючи значення цього польського діяча в історії нашого краю, слід відмітити перш за все його заслуги у популяризації друкованого слова серед населення, прилученні мешканців Бродівщини до здобутків світової літератури. Періодичні видання Бродівської книгарні відігравали неабияку роль у пропагуванні освіти серед населення, мали практичний характер. Крім того, періодика, поштові листівки з видами міста мають важливе значення для вивчення історії та культури нашого краю.

Василь Стрільчук, директор Бродівського краєзнавчого музею Львівської області.