580 років тому Кременцю дали самоврядування

Если вы являетесь любителем разгадывания головоломок и загадок, любите находить выходы из лабиринтов, то тогда вам точно понравится новый вид развлечений – квесты выход из комнаты. Главной задачей квест комнат является поиск входа из запертого помещения. Однако, чтобы выбраться из него, придется обращать внимание на все объекты, которые будут окружать вас. Нужно будет найти подсказки, шифры, тайники и разгадать их.

На первый взгляд игры квесты комнаты могут показаться сложными, но сразу, после входа в помещение, вы сразу поймете, что к чему. Для того чтобы выйти из комнаты, нужно быть очень внимательным даже к самым мелким деталям, ведь непонятно, что может пригодиться в любой момент. Также вам придется располагаться и на умственные возможности, подключать свою фантазию, так как самые необычные предметы могут помочь выйти из комнаты.

Квест комнаты « Изоляция» в Украине — это так называемый квест в реальности. Данное развлечение получило лишь недавно свою популярность среди людей. Идея компьютерных игр была перенесена из виртуального мира в настоящую реальность. Так, раньше геймеры с помощью клавиатуры, джойстика или мыши управляли своим персонажем, но теперь квест комната одесса в реальности открыла новые возможности, поскольку вы сами сможете оказаться на месте главного персонажа игры. Вы совместно с командой занимаетесь поиском ключей, тайников, подсказок, решаете задания, которые требует подключения логики и внимательности. Вы сможете сами пережить приключения из игры: обнаруживать потайные комнаты, находить подсказки, сопоставлять логическую цепочку, вскрывать тайники и многое другое.

Абсолютно в любом тренажерном зале вы увидите людей, совершающих множество ошибок во время тренировок –  парень на скамье для жима отбивает штангу от груди, кто-то делает сгибание ног, а при этом его таз подвижнее, чем бицепс бедра, другой же пытается жать в тренажере «бабочка», смотрите на сайте квест комната одесса. Эти видимые недочеты могут значительно тормозить ваш прогресс на тренировках, однако, это не единственное о чём вам следует беспокоиться. Как насчёт ошибок, которые вы не видите?

Ни одна из этих ошибок не навредит вашим стараниям на тренировках так, как предпочесть тяжелые тренировки тренировкам с умом. Тренироваться тяжело могут многие, но именно тренировки с умом помогут вам приблизиться к цели.

Например, предположим, что вы хотите нарастить мышечную массу. Вы можете выбрать легкие веса и делать по 50-60 повторений, или взять большой вес и поднять его 10 раз.

В обоих случаях вы тяжело поработаете, но один из методов более эффективен в построении мышц.

Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели.

Старания важны, но использовать их надо с умом! Для того чтобы оптимизировать ваши усилия в зале, вам необходимо понять, какой диапазон повторений лучше всего подойдёт для достижения цели. К счастью, уже были проведены исследования на эту тему. И сегодня мы расскажем о том, как правильно выбрать диапазон повторений для ваших целей.

Кременець відзначає важливу історичну дату: 580 років тому, 9 травня 1438 року, місто отримало Магдебурзьке право.

Про значимість цієї події для міста та цікаві історичні факти розповіли у краєзнавчому музеї .

“Після розпаду Галицько-Волинської Держави, у 1340 році, місто відійшло до Любарта із династії  Гедиміновичів. Це період формувавання цілої плеяди литовсько-руських родів князів Острозьких, Збаразьких, Сапігів, Пузин, які відігравали помітну роль в історії краю, – каже науковий співробітник краєзнавчого музею Ольга Данилюк.

Та особливе значення в історії міста мав князь Великого Литовського князівства Свидригайло, надавши  Кременцю 9 травня 1438 року грамоту, за якою місто отримало Магдебурзьке право.

“Надання місту права із рук самого князя свідчило про значимість  міста, адже більшість на той час практикували викупівлю права”, – каже Ольга Данилюк. Розповідає науковець і про особливий зв’язок Свидригайла з Кременцем. Вісім років він просидів під охороною німця Конрада в підземеллях Кременецького замку. Звідси великодньої п’ятниці, 1418 року, з допомогою волинських  князів Дашка Острозького і Олександра Носа, він вирвався на волю, щоб продовжити боротьбу за престол.

Магдебурзьке право, надане Кременцю, було написане руською (українською) мовою, а не латиною, як писалося більшість привілеїв того часу. В грамоті перераховані представники національностей, які  мешкали в місті, ними були: русини (українці), ляхи (поляки), німці, волошини (молдавани), вірмени, жиди, татари. А також перелічені спеціальності, які розвивалися на той час у Кременці: пекарі, різники, шевці, мельники, майстри обробки каменів для жорен та для млинів, працівники майстерень  з виготовлення кременів до рушниць та пістолів. Визначалися грамотою і правові стосунки, такі, як користування угіддями, лісами, ставками, річками, право на випас худоби, на місця полювання, заготівлю дров, ловлю риби.

Кажуть у музеї, що для центральної влади, яку  здійснював литовський князь чи польський король, надання Магдебурзького права місту було важливим чинником  державного управління, тому згодом його підтверджували королі декілька разів. “Фактично, це право проіснувало у Кременці до кінця ХVІІІ ст. Це сформувало своєрідність і специфіку міського управління у нашому  місті. В цьому році Кременець святкує 580 років з часу надання місту права на самоврядування і ми з гордістю згадуємо славну сторінку в історії  нашого міста”, – каже Ольга Данилюк.

Нагадаємо, що  “Магдебурзьке право” походить від назви німецького міста Магдебург, котре у ХІІІ ст. отримало право на  самоврядування. Надавалося містам з дозволу короля чи іншого володаря. Цим документом визначалася система міського самоврядування, права і обов’язки  міщан. Встановлювався порядок обрання вищого органу самоврядування-магістрату, а також суду, регулювання питання податків, торгівлі, діяльність цехів. Встановлювалася система оподаткування майна, визначалися покарання за різні види злочинів.

Магдебурзьке право в  українських містах частково відрізнялося від права, що застосовувалося в Західній Європі. Керівник магістрату – війт в Україні, був одночасно і головою міського суду. “У ХV-ХVІІ ст. більшість українських міст отримали Магдебурзьке право. Львів у 1356 році, Луцьк у 1432 році, а  Київ у 1494-му”, – розповіла науковець.

http://www.kremenets.pp.ua/2018/05/137.html